- рудуватий
- —————————————————————————————рудува́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
рудуватий — а, е. Трохи рудий … Український тлумачний словник
рудавий — а, е, розм. Те саме, що рудуватий … Український тлумачний словник
рудуватість — тості, ж. Абстр. ім. до рудуватий … Український тлумачний словник
рудявий — а, е, розм. Те саме, що рудуватий … Український тлумачний словник
рудий — I 1) (червоно жовтого кольору, забарвлення), (і[и])ржавий; рудоволосий (з волоссям такого кольору); буланий (про масть коня світло рудий); рудошерстий, рудько (про тварину); рудуватий, руда[я]вий (трохи рудий) 2) ім. (про чоловіка з волоссям… … Словник синонімів української мови
рижуватий — прикметник рудуватий розм … Орфографічний словник української мови
руживий — ва, ве, Вр. Рудий, рудуватий. Бык руживий … Словник лемківскої говірки